Дошколярики у музеї лісу Вінницького ОУЛМГ

Що ж за така професія - лісівник, чим він займається, кого охороняє – відповіді на ці та багато інших питань отримали юні чомучки-дошколярики, відвідавши нещодавно музей лісу лісівничого еколого-просвітницького центру Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Природно, що 5-6-річки – це наймолодші відвідувачі музею, однак і для них така зустріч у справжньому святилищі лісової мудрості стала надзвичайно корисною, цікавою, пізнавальною.

Лісівничо-просвітницька діяльність для вінницьких лісівників має особливо важливе значення. Вони проводять постійні фестивалі, акції, прес-конференції, конкурси. Багато зусиль прикладають для створення і функціонування учнівських лісництв, яких на базі держпідприємств лісового господарства області вже працює 50. Для змістовної та повноцінної роботи з підростаючим поколінням та дорослими лісівники створили 33 лісівничих еколого-просвітницьких центри, 44 лісівничо-екологічних просвітницьких пункти. А музей лісу Вінницького ОУЛМГ вже давно завоював серця відвідувачів – як дорослих, так і найменших. Як-от дітлахів старшої групи «Ромашка» ДНЗ №59 ВМР, які завітали до нас із своїми педагогами.

Це лише на перший погляд здається, що тема лісового господарства для юних чомусиків надто серйозна та недосяжна. Дітки навперебій відповідали, для чого нам потрібні дерева, уважно слухали, як визначити вік дерева і які дерева ростуть у подільських дібровах. Однак, були переконані, що садить дерева – садівник (логічний для їхнього віку висновок, зроблений на основі словотворення). Тому дітлахи вийшли після екскурсії із поповненим словниковим запасом, твердо запам’ятавши, людина, що створює та оберігає ліс – це ЛІСІВНИК. А ще дізнались, як заготовляють деревину, що рубають дорослі дерева, які досягли певного віку, дивились макет лісозаготівельного складу... Як же дітей зацікавили інструменти вальників лісу, сучасні та застарілі, знаряддя, з допомогою яких садять майбутні дерева! Виявилось чимало охочих приміряти головний убір лісівника і відчути себе в ролі лісівника – як хлопчиків, так і дівчаток. Стенд із насінням деревних та чагарникових порід магнітом притягував до себе діток, які й уявлення не мали, що горіх має стільки видів, а «шоколадна цукерка», приклеєна на стенді, - то висушене насіння звичайнісінького каштана, яке ми жменями збираємо, гуляючи восени.

Безліч позитивних емоцій і справжній енергетично-інформаційний шквал викликала експозиція фауни Вінниччини. Хоча перед екскурсією для діток був проведений інструктаж, малюки не могли повірити, що опудала - не живі. Активно цікавились, запитували, слухали про зубрів, диких кабанів, дикого кота, крижнів, бобрів. І залюбки, звісно, фотографувались.

- Такі події – дуже важливі для емоційного та розумового розвитку дитини, - зазначила вихователька групи Валентина Юріївна Татур. – Вони сьогодні наочно побачили, які дерева ростуть у нас, які тварини проживають у наших лісах, яке насіння, які інструменти праці лісівників. Ознайомились із циклом робіт у лісовому господарстві – і ці нові знання та враження для них дуже цінні. Вони з ними підуть далі в життя.

Тож сподіваємось, що добре зерно, впавши у благодатний ґрунт чистої дитячої душі, проросте хорошими спогадами, міцними знаннями і майбутніми мріями. І хтось із тих, хто приміряв лісівничого кашкета, через роки захоче стати професіоналом на цей благородний путь. Ну а поки що – до нових зустрічей, малята, приходьте наступного разу уже школярами!