За перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України становить 331,3 тис. га. Найбільше всихання поширюється на сосну (майже 142 тис. га), ялину (майже 26 тис. га), дуб (майже 100 тис. га).
У підвідомчих лісогосподарських підприємствах Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства всихання насаджень становить більше 2,0 тис. га (сосна, ялина, дуб, ясен).
Причин для всихання насаджень багато. Клімат із помірно континентального стає різко континентальним. Літо дуже жарке і посушливе. Внаслідок чого відбувається пониження грунтових вод, зміна гідрорежиму грунту.
Велику шкоду завдають сильні вітри, які розхитують дерева, підривають коріння, і йде їх ослаблення.
Високий температурний режим веде до різкого збільшення транспірації дерев, які не готові до цього.
Коренева губка, опеньок осінній викликають кореневі та стовбурні гнилі. А потім ослаблені дерева добиваються стовбурними шкідниками – короїдом-типографом, який заносить грибкову інфекцію. Якщо шкідника багато, то дерева відмирають за два-три тижні.
Для лісівників є очевидним, що першопричиною патологічних змін у лісах України є втрата ними загальнобіологічної стійкості, а відтак захисної реакції проти небезпечних факторів (серед них і стовбурові шкідники, які залишають після себе добре помітні поселення на кожному ослабленому дереві). Ознаки заселення живих дерев стають помітними спочатку лише лісівникам. Шкідники — це живі істоти, які дуже швидко розповсюджуються.
У здоровому природному лісі вони є необхідним елементом еволюції. У створених людиною і ослаблених лісах шкідливі комахи стають його руйнівниками. Практично немає жодного дерева з головних лісоутворюючих деревних рослин України, яке всохло без участі шкідників!
Жуки-короїди пошкоджують життєво важливі тканини дерева. Ефект можна порівняти з тим, якби в організмі людини зупинився рух крові.
Здійснюючи масові напади на дерева, які лише трохи ослаблені гусеницями або низовою пожежею, типограф за одне літо може повністю знищити деревостан. Досягнувши великої чисельності, він нападає і на цілком здорові дерева.
Німецькі лісопатологи підрахували втрати від типографа: за період з 1857 по 1862 року – 4 млн. м3; з 1868 по 1875 рік – 4 млн. м3; з 1917 по 1923 рік – 1,5 млн.м3; з 1940 по 1941 рік – 1 млн. м3; з 1944 по 1948 рік – 30 млн. м3.
Водночас Мінприроди видано наказ про заборону санітарних рубок у заповідниках і заповідних зонах Національних природних парків, лісів свого підпорядкування. Це там, де ці заходи мають здійснюватися насамперед! Дехто за кожної можливості стверджує, що в таких лісах рубки не потрібні взагалі. Вони не розуміють, що між лісами природними і створеними людиною є величезна різниця. І в останніх має здійснюватися особливе, науково обґрунтоване господарювання. А частка штучно створених насаджень (наприклад, сосни) в Україні становить уже понад 80%! А такі ліси є і в природно-заповідному фонді! То що — санітарні заходи там не потрібні? Вирубка сухостійних дерев — це лише захід для запобігання захаращеності. Вирубка важлива як протипожежний, естетично-оздоровчий захід і як джерело альтернативного виду палива у наш складний час.
Новою редакцією Санітарних правил в лісах України від 26.10.2016 року та постановами КМУ від 12 травня 2007 р. №724 "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів" і Постановою від 23 травня 2007 р. №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" встановлюється, наприклад, що вибіркові санітарні рубки треба проводити за погодженням з органами виконавчої влади, уповноваженими органами в галузі охорони природи . Такі погодження з чиновниками різних рівнів забирають стільки часу, що своєчасність необхідних санітарних заходів протягом 1—1,5 місяців втрачає всякий сенс.
Глянець