Всесвітній день вишиванки сьогодні є особливим для кожного українця. Ворог хоче знищити нас як націю, зруйнувати нашу державність, мову, історію, культуру, матеріальні цінності та духовну спадщину. А ми натомість гуртуємося, гордимося нашою історією, згадуємо старовинну українську пісню, на ввесь світ заявляємо, що нас - не здолати. Російськомовні - переходять на українську. А після нічних тривог і ракетних обстрілів втомлені, змучені, часто - невиспані, але усі одягають вишиванки. І йдуть виконувати кожен своє: дорослі - на роботу, діти - у школи та садочки, студенти - у навчальні заклади.
День вишиванки сприяє єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного свята. У цей день кожен охочий може долучитися до нього, одягнувши вишиванку на роботу, навчання або просто на прогулянку. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, лісу.
Ми, українці, - нація з багатою історією та глибоким корінням. Ми шануємо своє минуле і віримо у світле майбутнє нашого народу!
Сьогодні вишиті сорочки передають нашим захисникам на фронт, вшивають у військову форму шматочки тканин із гаптованими узорами як оберіг від зла. І жартують, що вишиванка стала майже щоденним одягом сучасних українців. Та у цей день одягти її ще приємніше, доводячи, що нашу націю не зламають ніякі труднощі.
Глянець