Лісівникам Вінниччини – від читачів подяка!
Лісівники Вінниччини – справжні господарі, які не лише дбають про ліси, а й займають активну громадянську позицію, підтримують різноманітні суспільні проекти, роблять корисні справи для громади. Нещодавно ми публікували допис про реставрацію неофіційної візитівки Тиврова – пам’ятника оленям. https://www.facebook.com/woodvin2017/posts/1632672036902146
Роботи з відновлення здійснювались за ініціативи лісничого Тиврівського лісництва ДП «Вінницький лісгосп» М.А. Рошака, який організував трудовий десант з облагородження території і забезпечив все, що потрібно для роботи, та майстра – місцевого художника, краєзнавця В.Л.Панкоші.
Наша публікація отримала чимало переглядів, «вподобайок», поширень, ми отримали дуже багато позитивних коментарів, схвальних відгуків і подяк від читачів Фейсбук сторінки Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Дуже приємно, що роботу і старання команди, яка провела реставрацію оленів, високо оцінила громадськість. Отож, насправді людям небайдужий наш спільний дім, наш край!
Наводимо декілька цитат із відгуків:
«В суботу здійснили сімейну подорож в село Борсків, до дідуся і бабусі. Як правило, маршрут пролягає через місто Гнівань (гарна та коротка дорога), але перед самим від'їздом я згадав про допис друга Максима у "fb". В ньому повідомлялось про те, як добрі люди відновили скульптуру, де зображена сімейна пара оленів із малюком. Тиврівські олені уже давно стали візитівкою містечка.
Пригадав, як 35 років тому вперше побачив тих оленів, коли разом з батьком їздили до брата в спортивний табір, який був неподалік. На жаль, моїх батька Миколая та брата Вадіма вже немає на цьому світі, але добра душа й гаряче серце тих людей, які відновили скульптуру оленів, пробудили в мені світлі і теплі спогади мого життя, змінивши маршрут та збагатили подорож й шлях, яким їхав. Уклін та подяка всім, хто вніс свою "лєпту" до прекрасної справи, дай Вам Боже здоров'я та многії і благії літа!» (користувач ФБ Віктор Матринюк).
«Мої краї, я ж з Тиврова. Чому ми не цінуємо те, що маємо? Здається, була байдужа до тих оленів, є - та й є, щоразу проводжала поглядом, та й усе. Але після їх реставрації, коли почула, що для багатьох людей це не чергова скульптура, а щось більше, то й зрозуміла, що для мене це один із символів дитинства, і мені вже не байдужа його доля» (Светлана Искра)
«Чудова ініціатива, гарна робота, прекрасна скульптура. Візитівка мого рідного містечка Тиврів» (Anzhela Litvenko)
Дуже гарно. Гарна робота та важлива!!!! (Борис Заворотний)
Глянець